14 апреля, 16:42 Поделиться: 
Марио Варгас Льоса в 1990 году (Фото: Getty Images)
Перуанский писатель и нобелевский лауреат Марио Варгас Льоса умер 13 апреля в возрасте 89 лет. Автора романов «Разговор в «Соборе» и «Зеленый дом» считали живым классиком латиноамериканской литературы, пишет BBC. NV публикует материал в рамках информационного партнерства.
Льйоса помер у столиці Перу, Лімі, в оточенні сім’ї та «у мирі з собою», повідомив його син Альваро Варгас Льйоса, відомий політичний коментатор, у соціальній мережі X.
Син письменника уточнив, що публічної церемонії прощання не буде.
Варгас Льйоса — автор понад 50 творів, більшість з яких перекладені багатьма мовами. Коли у 2010 році йому вручали Нобелівську премію з літератури, судді назвали письменника «божественно обдарованим оповідачем».
Його зображення авторитаризму, насильства та культури мачо, сповнені багатих образів, зробили його зіркою Латиноамериканського буму, який привернув увагу світу до континенту.
Маріо Варгас Льйоса народився 28 березня 1936 року у місті Арекіпа. Він навчався у недільній школі та військовій академії, потім закінчив національний Університет Сан-Маркос у Лімі, продовжив навчання в Іспанії, а потім переїхав до Франції.
Він симпатизував лівим ідеям, але згодом розчарувався в них і навіть балотувався на пост президента Перу з правоцентристською партією в 1990 році.
Маріо Варгас Льйоса близько 1975 року / Фото: Getty Images
Латиноамериканський бум
Його батьки розлучилися, коли він був немовлям, і хлопчик деякий час жив у Кочабамбі в Болівії зі своїми прадідусем і бабусею.
Він повернувся до Перу у 10 років і через шість років написав свою першу п’єсу «Втеча інків».
У 1950-х він почав публікувати свої книги. Перший роман Варгаса Льйоси «Місто і пси» (в оригіналі La ciudad y los perros, також відомий як «Час героя»), викривав корупцію та насильство в перуанській військовій школі.
Письменник працював над романом у період, коли армія мала величезний політичний та соціальний вплив. Він спирався на свій досвід, здобутий під час навчання у військовій академії.
Книга, опублікована 1962 року, принесла Льйосі світову популярність. А описана у ній військова школа, за його твердженням, спалила близько тисячі екземплярів роману.
Дія його експериментального другого роману «Зелений дім» (1966) розгортається в перуанській пустелі та джунглях і описує альянс сутенерів, місіонерів і солдатів, які базуються навколо публічного будинку.
Обидва романи, «Зелений дім» та «Місто і пси» стали основою для літературного руху — «латиноамериканський бум» 1960−1970-х років. Його характеризували експериментальні форми та яскраво виражена політична тематика, що відбивала хаос та зміни на континенті.
Серед інших авторів «латиноамериканського буму» — друг і часом суперник Льйоси колумбійський письменник Габріель Гарсіа Маркес. А також Хуліо Кортасар та Хорхе Луїс Борхес із Аргентини й Карлос Фуентес із Мексики.
Габріель Гарсіа Маркес у 1970-х роках / Фото: Getty Images
Відомо, що Льйоса і Маркес не розмовляли один з одним кілька десятиліть після того, як Льйоса вдарив свого колумбійського друга в обличчя в мексиканському кінотеатрі в 1976 році. Є різні припущення, чому сталася сварка.
Друзі Гарсіа Маркеса казали, що суперечка виникла через дружбу Маркеса з тодішньою дружиною Льйоси, Патріцією. Але сам Варгас Льйоса сказав студентам мадридського університету в 2017 році, що це сталося через розбіжності в поглядах на Кубу та її комуністичного лідера Фіделя Кастро.
Письменники помирилися у 2007 році, а через три роки, у 2010 році, Варгас Льйоса отримав Нобелівську премію, ставши другим південноамериканським письменником після Маркеса, який здобув престижну нагороду.
Більша частина творчості Варгаса Льйоси присвячена нестабільності та конфліктам у Латинській Америці в другій половині XX століття, коли регіон переживав хвилі революцій і військового правління.
У ще одному своєму романі «Розмови в соборі» (1969) Льйоса описав, як перуанська диктатура 1948−56 років під керівництвом Мануеля Одрії контролювала і зрештою руйнувала життя звичайних людей.
Як і багато інших інтелектуалів, Варгас Льйоса підтримував Фіделя Кастро, але розчарувався в комуністичному лідері після «справи Падільї» — арешту поета Еберто Падільї за критику кубинського уряду в 1971 році.
У 1983 році Варгас Льйоса очолив розслідування жахливого вбивства восьми журналістів в селі в перуанських Андах, яке стало відомим як різанина в Учураккаї.
Перуанські чиновники стверджували, що журналістів вбили корінні селяни, які помилково прийняли їх за членів партизанського угруповання Маоїстський світлий шлях.
Комісія підтвердила офіційну позицію. За це Льйосу різко розкритикували ті, хто вважав, що жахливий характер злочину та жахливі каліцтва, завдані тілам загиблих, були ознакою сумнозвісної антитерористичної поліції, а не корінного населення.
Змінивши свої політичні погляди, Варгас Льйоса у 1990 році балотувався на пост президента Перу з правоцентристською коаліцією «Демократичний фронт». Він програв Альберто Фухіморі, який керував Перу наступні 10 років.
Попри критику через розслідування різанини в Учурачкаї, Варгас Льйоса продовжував викривати у своїх творах державний терор і зловживання владою.
Він присвятив свій роман «Бенкет козла», опублікований у 2000 році, диктатору Рафаелю Трухільйо, який правив Домініканською Республікою протягом 31 року до його вбивства в 1961 році.
Роман отримав похвалу Нобелівського комітету за увагу до «структур влади» та «образів індивідуального опору, повстання та поразки».
Деякі твори письменника екранізували, як-от роман «Тітка Джулія та сценарист», що оповідає про його перший шлюб. Він ліг в основу голлівудського фільму «Налаштуйся на завтра», який вийшов у 1990 році.
Пізніші твори Льйоси зосередилися на різноманітних постатях, як-от ірландський націоналіст Роджер Кейсмент («Мрія кельта», 2012).
Останні роки свого життя він провів у Перу та Мадриді.
З Ісабель Прейслер у 2018 році / Фото: Getty Images
У 2015 році письменник потрапив на сторінки іспанської жовтої преси після того, як покинув свою дружину, з якою прожив 50 років, заради іспано-філіппінської світської левиці Ісабель Прейслер, матері популярного латиноамериканського співака Енріке Іглесіаса.
Його також часто критикували за суперечливі висловлювання.
У 2019 році Льйоса заявив, що причина зростання вбивств журналістів у Мексиці — понад 100 за останнє десятиліття — у розширенні свободи преси, «яка дозволяє журналістам говорити те, що раніше було заборонено».
Хоча письменник також додав, що «центральну роль у цьому відіграє торгівля наркотиками», деякі коментатори вважають, що він не висловив співчуття жертвам та їхнім родинам.
А в 2018 році він знову спричинив скандал, коли в колонці для іспанської газети El País назвав фемінізм «найрішучішим ворогом літератури, який намагається звільнити її від мачизму, численних упереджень і аморальності».
Зі смертю Маріо Варгаса Льйоси пішла остання зірка латиноамериканського літературного буму.
Редактор: Нина Григорская
Источник
