2019-й не принес больших сюрпризов или «черных лебедей», но хрупкий мировой порядок продолжает идти навстречу краху
У співавторстві з Робертом Меннінгом, старшим науковим співробітником Центру міжнародної безпеки імені Брента Скоукрофта
Дуже ймовірно, що 2020-й нагадуватиме 1930-ті. Деякі події так і не досягли розв’язки, перетнувши торік фінішну лінію. Кілька тліючих конфліктів — симптоми глобальної системи, що страждає під тиском антиглобалістської доктрини «Америка передусім» президента США Дональда Трампа, можуть досягти піку в 2020 році. Це означатиме перехід від роз’їдання інституцій та альянсів США до тотальної дисфункції. Посилення популістських та націоналістських поривів, ймовірно, послабить потенціал для глобальної співпраці попри те, що авторитарні лідери зіштовхуються з опором від своїх громадян.
2020-й також може призвести до того, що союзники та партнери США продовжать виходити за рамки просто захисту від невизначеності цієї країни до глобальної дипломатії та створення нових інституцій без США після потенційного переобрання Трампа.
Ось топ-10 геополітичних ризиків, вартих того, щоб звернути на них увагу в 2020 році.
Вибори-2020. Будь це переобрання Трампа чи перемога демократичного претендента, вони неминуче поглиблять політичний трибалізм США. Перемога Трампа змусить США ще на чотири роки відійти від багатостороннього світового порядку, в той час як менш ймовірна його поразка може обернутись внутрішнім політичним хаосом. Перемога демократів також розпалить невизначеність та лють опозиції з приводу потенційного податку на багатство, більшої кількості регулювань для бізнесу та перезавантаження системи охорони здоров’я, що може викликати жорстку реакцію ринків. До того ж, перемога демократів не гарантує цілковитої відмови від схильності США не втручатися у світові справи.
Ймовірність перемоги Трампа — 60 на 40.
Брекзит нарешті відбудеться після масової перемоги Торі на чолі з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном над лейбористами та ліберальними демократами. Великобританія вийде з ЄС до 31 січня, але менше ясності залишається навколо того, чи стане 21 грудня 2020 року дедлайном для укладання торговельної угоди з ЄС. Джонсон хоче виключити будь-яке відтягування Брекзиту, ризикуючи тим, що Великобританія покине єдиний ринок без торговельної угоди. ЄС, на чолі з Францією та Німеччиною, все більше непокоються за Великобританію, що намагається підірвати єдиний ринок, не дотримуючись тих самих екологічних, трудових та інших стандартів.
Ядерний годинник «кінця світу» зупинився за дві хвилини до опівночі
Трамп обіцяв швидке просування торговельних перемовин між США та Великобританією, та чи захоче Джонсон платити за це запрошену ціну? Відкриття воріт для дешевих с/г товарів США може підірвати підтримку електорату Торі та накликати суспільний гнів. Швидка перемога угоди з Вашингтоном навряд чи компенсує невизначеність навколо перемовин з Брюсселем, оскільки торгівля з ЄС важить для Великобританії більше, ніж будь-де інакше.
У довготерміновій перспективі Брекзит може призвести до розпаду Об’єднаного Королівства, позаяк Шотландська національна партія знесла Торі в порох, а в Північній Ірландії депутатами було обрано більше ірландських націоналістів, ніж від Демократичної юніоністської партії. (DUP). Угода про вільну зону торгівлі між ЄС і Великобританією може призвести до того, що Ірландське море стане кордоном між двома торговельними зонами.
Ймовірність появи торговельної угоди між ЄС та Великобританією до кінця 2020 року — 50 на 50, і ще менш ймовірною (25%) виглядає угода між США та Великобританією, враховуючи політичні проблеми досягнення будь-якої торговельної угоди у рік президентських виборів.
Великий крах. Із занепадом механізму суперечок Всесвітня організація торгівлі — запорука 70 років процвітання, основана на правилах економічного порядку — також може припинити своє існування. У найкращому випадку, в період від 6 до 24 місяців, по мірі руйнування глобальних ланцюгів постачання може виникнути арбітражний механізм із сильно скороченим мандатом — з меншими повноваженнями. У будь-якому разі універсальні правила та примус стануть менш важливими у формуванні умов торгівлі, ніж доля і вплив великих економічних держав.
Ці великі країни, використовуючи розміри своїх ринків задля вепонізації торгівлі через тарифи, відіграватимуть більшу роль у встановленні умов для торгівлі. У той час бажані торговельні домовленості — як двосторонні (типу ЄС-Японія, ЄС-АСЕАН), так і багатосторонні (комплексна та далекоглядна угода для транстихоокенського партнерства, регіонального комплексного економічного партнерства, а також євразійська угода) — набуватимуть важливості в умовах, що формуються. Остання група угод — часто за виключенням США — може стати новою нормою у глобальній торгівлі.
Ймовірність — 60 на 40.
Дворівневий світ. Попри скромну паузу торговельної війни між США та Китаєм, розділення між вдома найбільшими економіками на фоні технонаціоналізму з обох боків визначає нову глобальну економічну динаміку.
Ймовірність поділу — 60 на 40.
Північнокорейський виклик. Погодиться чи не погодиться Трамп на ще одну зустріч з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, у 2020-му стане очевидно, що Кім здійснив стратегічний вибір: він не має наміру, попри американські ініціативи, ліквідовувати свій ядерний арсенал у найближчому майбутньому. Це стає усе більш очевидним, оскільки він продовжує експерименти з балістичними ракетами та ядерними випробуваннями (від травня відбулося 13 запусків балістичних ракет), і випробування міжконтинентальної балістичної ракети не за горами.
25 років дипломатії, спрямованої на денуклеаризацію, вичерпали себе, зносивши всі великі потенційні домовленості про без’ядерний статус.
Кім прямує «новим щляхом», про який він попередив у своєму ультиматумі наприкінці року. Мета Кіма — бути де-факто ядерною державою на кшталт Ізраїлю чи Пакистану, та досягнути того, аби його націю визнали за нормальну. Кім вважає за краще «баламутити» північнокорейську модель, підсилюючи кіберзлочинність для накопичення біткоінів, а також іншу нелегальну діяльність, стимулюючи зв’язки з Росією та Китаєм, які підривають санкції, а також поступово розбудовуючи економічну співпрацю з Південною Кореєю.
Трамп, відчуваючи приниження за те, що його броманс зраджено, спочатку намагався робити вигляд, що все йде добре: «ми з Кімом друзі», «ми не поспішаємо». Та невдовзі прийде час для метання «вогню та люті», що загрожує конфронтацією зі серйозним ризиком конфлікту, спричиненого прорахунком. З ослабленням співпраці з Китаєм та Росією, «максимальний тиск» має обмежений корисний вплив. Війна залишається немислимим, катастрофічним варіантом, і взаємне стримування має бути збережене. Наступна фаза: як вижити з ядерною Північною Кореєю.
Кінець дипломатії денуклеаризації — 65 на 35.
Ядерна стабільність руйнується. Нові СНВ та угоди про відкрите небо вписуються у трампівську модель відходу від «глобалістських» угод. Таким чином США закінчать формування архітектури стриманості, та розпочнуть будувати «гобсівський» світ «всіх проти всіх», не виносячи уроків з Холодної війни ради уникнення гонки озброєнь. Це відбувається у часи, коли нові ризики для стабільності кризи (безпечні повторні удари) ростуть через виникнення неядерних нових технологій (штучний інтелект, наступальна кібер- та протиракетна зброя, а також гіперзвукові ракети). Ядерний годинник «кінця світу» зупинився за дві хвилини до опівночі.
Ймовірність — 60 на 40.
Занепад традиційних альянсів США. Дефіцит глобального лідерства у розпотрошеному світовому порядку наростає. Спеціальні регіональні мережі безпеки набирають форми завдяки ключовим партнерам в Азії та Європи. Якщо його імпульси так і залишаться без контролю, то вузьке трансакційне бачення Трампом альянсів може спонукати його у 2020 році до рішення «привести хлопців додому», що обернеться виведенням щонайменше 6 тисяч військовослужбовців і ослабленням альянсу між США та Південною Кореєю.
Подібна динаміка загрожує і американо-японському альянсу, так як Токіо вибудовує зв’язки з новими економічними та безпековими партнерами. ЄС, після досягнення успіху з прийняття законодавства про захист конфіденційності даних, безкінечної зневаги від Трампа та спроби Пекіна використати економічні приманки, щоб розділити східну Європу, посилять рух на захист свого економічного та політичного суверенітету супроти США та Китаю.
Ймовірність кінця американо-корейського альянсу — 50 на 50. (Конгрес та Міністерство оборони даватимуть потужний опір.)
Ядерне розширення. Північна Корея досягає нових успіхів на шляху до того, щоб бути прийнятою як де-факто ядерні держави на кшталт Ізраїлю та Пакистану, відображаючи усе більш помітну схильність до відступу та ненадійності з боку США. Це змусить союзників та партнерів США переосмислити американські гарантії безпеки. Південна Корея та Австралія, що вже роздумують над ядерною зброєю, можуть перейти до нового етапу активних роздумів у 2020-му, так само як і Японія. Якщо іранська ядерна криза не вирішиться, очікуйте на те, що Саудівська Аравія купуватиме чи орендуватиме озброєння такого типу в Пакистану.
Активні кроки назустріч ядерному розширенню в Азії та на Близькому Сході — 40 на 60.
Постамериканський Близький Схід. Тенденції, які вже просочуються завдяки двосторонній дипломатії Ради співробітництва арабських держав Перської затоки з Іраном, еволюціонують в напрямку нового регіонального балансу сил та відновлення конкуренції між Саудівською Аравією та Іраном. Натхненні відсутністю відповіді Трампа на войовничість Ірану та непослідовністю США в Сирії, а також необхідністю покласти край війні в Ємені та стабілізувати Сирію, регіональні гравці стають усе більш активними, у той час як російський президент Путін перетворюється на впливового посередника, а дипломатія ЄС стає усе більш активною. Подібним чином, після усе більшої «бурі та натиску» (з імовірним зіткненням між США та Іраном через прорахунок), ЄС та Путін просувають нову іранську ядерну угоду 2.0 (а-ля NAFTA 2.0), з більш тривалими обмежуючими положеннями та стримуваннями щодо ракет.
Трамп називає це великою угодою. І в той же час реакція на надмірність мір щодо Ірану, а також антиіранські протести в Іраку, Лівані та внутрішні — проти режиму Хаменеї, допомагають Тегерану просувати нову угоду, з обмеженням регіонального впливу та ослабленням змін, які виникли завдяки популістам на Близькому Сході.
Ймовірність — 55 на 45.
Сірий лебідь: розплата Китаю/світова фінансова криза. Ідеальна буря, що призведе до одночасного уповільнення у трьох економічних центрах, може втягнути глобальну економіку в ще одну глибоку економічну кризу. Внутрішні протиріччя в Китаї наростають, включаючи масові публічні, господарські та корпоративні борги (через дефіцит робочої сили, пенсії та вимоги до охорони здоров’я), та в’ялий ріст (на 2−3% за таких умов). США також страждають від наростання боргової проблеми на федеральному рівні, плюс суттєві корпоративні борги у часи рекордно низьких відсоткових ставок.
Федеральний резерв США переживає, що його фіскальні та монетарні інструменти можуть не впоратись навіть з рецесією. Точно так само як уповільнення росту та протиріччя ЄС у зв’язку з його нерівномірним відновленням після фінансової кризи 2008 року роблять його малоймовірним кандидатом на те, щоб вивести світ із рецесії. І вона може бути більш небезпечною, ніж у 2008-му, так як співпраця з центральними банками та рішення Конгресу США стають усе більш проблемними.
Ймовірність світової фінансової кризи в 2020 році — 36 на 65.
Переклад НВ
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікування повної версії тексту заборонене
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
